Історія жіночого підприємництва: Ана Ранітович, співзасновниця Кампстер і RoiChamp

«Найбільша перевага та одна із найпоширеніших причин, чому ми починаємо займатися підприємництвом, — це свобода, яку воно надає».

Ана Ранітович — антропологиня, яка, будучи захопленою розвитком проєктів і команд, стала підприємцем. Вона має ступінь бакалавра із соціології, ступінь доктора антропології в Оксфорді як стипендіат Chevening і Clarendon, а також має понад 10-річний досвід досліджень, стратегічного планування та розробки проєктів. Вона зосередила свій досвід на кількох успішних стартап-проєктах, які наразі принесли користь понад півмільйона користувачів Європи та Азії. Ана є співзасновницею Кампстер-edtech, генеральною директоркою електронних маркетингових рішень RoiChamp для електронної комерції та радницею ради директорів Гронінгенського університету в сфері академічного та соціального впливу науки. Ми мали можливість поговорити з Аною про підприємництво, поради майбутнім та нинішнім підприємцям, а також потенційні проблеми, які можуть виникнути на цьому шляху.

1. Що спонукало вас зайнятися підприємництвом і що вас найбільше інтригує в цьому світі?

Насамперед це була потреба вирішити конкретну проблему, а також можливість масштабувати отримане рішення та забезпечити великий вплив через бізнес. Раніше я не думала про бізнес як про особливо креативну діяльність, але саме цей момент творчості у підприємництві надихає і рухає мене найбільше.

Крім того, ви отримуєте можливість працювати та вчитися в інших підприємців, які здебільшого є оптимістичними та допитливими людьми, які дивляться вперед, і такий підхід до життя мені особисто дуже імпонує. На початку свого підприємницького шляху я мала честь брати участь у саміті «Tech Tour» у Женеві, який об’єднав найуспішніших технологічних підприємців. Бізнес-лідери, з якими я спілкувався у той час, незалежно від свого глобального досвіду та успіху, були дуже щедрими, ділячись своїм часом і порадами, скромними, сповненими терпіння та підтримки, і це постійно захоплювало мене. Я також хотіла бути частиною того світу, в якому ідеї поділяються, поширюються  та реалізуються.

2. З якими проблемами ви щодня стикаєтесь у світі підприємництва і як, на вашу думку, їх можна подолати?

Одна з найбільших проблем —  піклуватися про себе. Коли вас рухає пристрасть створити щось, важко зосередитися на собі. Пристрасть дає початкову рушійну силу, необхідну для створення чогось із нічого, але в довгостроковій перспективі такий підхід не є стійким і не є добрим — для вашого особистого життя, здоров’я та цілей, а отже, і для вашого бізнесу. Підприємництво — це гра на довгострокову перспективу, а не спринт.

3. Що б ви порадили майбутнім та потенційним підприємцям? Яка ваша формула успіху?

Кожен із нас — особистість і кожен має різні таланти, вподобання і пріоритети. Ми розвиваємось і живемо в різних умовах, займаючись бізнесом у різних галузях і контекстах, у різних культурах. У сучасних умовах бізнес можна вести у декілька способів, і не існує єдиного визначення успіху чи єдиної його формули. Найбільша перевага та одна із найпоширеніших причин, чому ми починаємо займатися підприємництвом, — це свобода, яку воно надає. Моя порада підприємцям —  використовувати цю свободу для створення власної формули та унікального шляху до успіху, адже це спосіб дати світу щось оригінальне. Сьогодні нам потрібні нові перспективи та способи мислення, більш «інакші» і тим паче не «однакові».

4. Якби у вас була чарівна паличка, що б ви змінили в першу чергу, і що посприяло вашому прогресу як підприємця?

З точки зору Кампстер як стартапу, нам насамперед потрібна була юридична та бізнес-підтримка. Це те, що засновники стартапів у країнах ЄС сприймають як належне, і чого нам у 2017 році, коли Кампстер тільки створювався, найбільше бракувало. Це характерні речі для інноваційних компаній і, здебільшого, вони стандартизовані, оскільки існують загальні передові практики. Передусім я маю на увазі підтримку у сфері управління партнерством, інтелектуальної власності, планування фандрайзингу та бухгалтерського обліку, якісну юридичну допомогу, адже коли закладено добру основу, потім все йде легше.

Водночас усе дуже змінилося, і у цій сфері для нових інноваційних компаній є прогрес, але все ще не вистачає підтримки для великих компаній, тобто компаній, які перебувають у фазі швидкого зростання. Дуже позитивним прикладом у цьому плані є програма ЄБРР «Star Venture», яку я рекомендую всім вітчизняним великим компаніям, тому що вона була дуже важливою для нас, особливо у сфері стратегічного розвитку та фінансово-правового забезпечення.

5. Які кроки допомогли вам стати успішним підприємцем?

Як людина, яка провела більшу частину свого життя у сфері освіти, я мала честь бути стипендіатом Chevening і Clarendon, навчатися у найкращому університеті світу та здобути ступінь доктора філософії в Оксфорді. Однак, навіть будучи студенткою, а згодом і викладачкою коледжу, я мала дуже неприємний досвід із онлайн-освітою. Як і багато інших підприємців, я зіткнулася із проблемою, яка стала викликом для мене. У моєму випадку проблема полягала в погано розроблених системах онлайн-освіти, що спричиняло недостатню мотивацію студентів і, зрештою, погані результати. Справа в тому, що в середньому у світі лише кожен десятий учасник онлайн-курсів закінчує курс до кінця, а решта дев’ять кидають.

Мені було цікаво зрозуміти суть проблеми онлайн-освіти, а також зрозуміти, чому наявні системи електронного навчання у своїй основі нехтують тим, що навчання є багаторівневим і соціальним процесом, і що мотивація залежить не лише від нашого внутрішнього стимулу, але й від контексту, в якому відбувається процес навчання. Останньою краплею стало те, що я читала лекції в Оксфорді, і як викладачці мені довелося організувати онлайн-курс із використанням технологій, які, як я вважала, створені, щоб зробити життя наше важчим, а не легшим.

Тоді з’явилося бачення того, що онлайн-освіта може бути зовсім інакшою, і це зміцнило мою впевненість і віру в те, що я можу створити нове рішення та методологію навчання, які ставлять у центр людину, а не технології. Я відчувала, що я просто маю це зробити, що я маю «винести цю ідею» у світ, і це те, що підштовхнуло мене на початку, і що мотивує мене навіть сьогодні.

Джерело: AFA blog