Вони поставили запитання «Чому навчатися важко?» І відповідь допомогла їм залучити 60 000 користувачів і працювати в Інтернеті

Ана Ранітович (35) і Мілош Йованович (34) навчалися разом, а потім стали кумами. Вже на першому році навчання вони почали використовувати свій творчий потенціал та працювати над численними проєктами, спрямованими на соціальну трансформацію та відповідальність.

Станко Арсенієвіч (22) приєднався до них ще в підлітковому віці, коли у 16 ​​років пройшов безкоштовний курс із програмування на Android в рамках їхнього проєкту «iSerbia» і створив власний додаток.

Через кілька років Ана поділилася своїми ідеями з Мілошем і Станком, і так була створена нова платформа для навчання онлайн — «Кампстер». Із грудня 2017 року і до сьогодні, за словами засновників, через цей проєкт, розрахований на будь-кого віком від 7 до 107 років, пройшло понад 60 тисяч користувачів.

– Під час навчання в докторантурі в Оксфорді я проходила декілька вибіркових онлайн-курсів і зіткнулася із серйозними недоліками. У мене склалося враження, що я залишена сама собі, а соціальні та психологічні потреби нас, студентів онлайн-курсів, повністю ігноруються, що негативно впливає на нашу мотивацію та результати, — розповідає Ана на початку «Історії з душею».

Ана отримала диплом із соціології на філософському факультеті в Белграді як студентка генерації. Як стипендіат Chevening і Clarendon, вона має ступінь доктора антропології в Оксфорді. Вона працювала як дослідниця в Оксфорді та аналітикиня в Університеті Гронінгена.

– Я спробувала інші платформи онлайн-навчання, і оскільки враження було таке саме, я почала шукати, у чому проблема. Чому вчитися важко і в яких ситуаціях ми здаємось, а що допомагає нам закінчити розпочате? Як має виглядати та функціонувати платформа, яка вирішить проблему мотивації в навчанні? Я зрозуміла, що багато платформ онлайн-навчання розуміють навчання дуже вузько, технічно — як необхідність конвертувати текст з паперового формату в pdf. або презентацію PowerPoint, і все — це і є онлайн-навчання. Однак цього недостатньо, адже навчання в реальному житті — це не лише робота студента з книгою, а й відвідування лекцій, консультацій, співпраця з іншими студентами та багато іншого, — пояснила Ана.

Першим кроком було тестування низки навчальних онлайн-платформ по всьому світу. Вони також проаналізували наукову літературу в галузі онлайн-освіти в цілому, зосередившись на використанні гейміфікації та мнемоніки, а також важливості комунікації в навчанні.

Так було на зйомках нової історії: редактор «Історій з душею», Ненад Благоєвіч із засновниками та співробітниками Кампстер.

Вони зрозуміли, що необхідно перенести всі позитивні сторони традиційної освіти (групове навчання, взаємодія з викладачем та іншими студентами, обмін ідеями) в онлайн-світ, посилюючи їх ефект за допомогою потужних цифрових інструментів, які адаптуються до індивідуального прогресу.

- Ми протестували бета-версію на 1000 учасниках. Одна група відвідувала курс на платформі Кампстер, а інша пройшла ідентичний курс на іншій, дуже поширеній комерційній платформі. Результати були більш ніж обнадійливими! Відсоток учасників, які пройшли курс від Кампстер, був утричі вищий, ніж на іншій платформі, якість випускних робіт була значно кращою, як і рівень задоволення самих учасників, — розповів Станко для «Історій з душею».

Наймолодший студент вивчав «Вступ до програмування», а користувачів за 65 цікавили курси з різних напрямків, від дропшипінгу до іноземних мов. Усе відбувається онлайн, тому немає перешкод для навчання з будь-якої точки на планеті.

Станко увійшов у сферу програмування в 15 років, а вже в 17 разом із колегою запустив платформу для музикантів-фрілансерів. У 19 років він почав вивчати інформатику на факультеті кримінальної поліції в Белграді й паралельно розробляв платформу Кампстер.

– Від програмування та цифрових навичок до курсів у сфері бізнесу, «м’яких» навичок, догляду та соціального захисту — курси з різних сфер. Найбільший інтерес викликають програмування, веб-дизайн та цифрові навички, куди найчастіше записуються студенти, які хочуть стати фрілансерами. Великим попитом користується також курс мови програмування R для статистичної обробки даних, який використовують «дослідники даних», що свідчить про великий інтерес і до професій майбутнього, — розповів Мілош для «Історій з душею».

– У нас також є чотири безкоштовні курси — від курсу «Асертивність», який вчить нас справлятися з життєвими викликами з якомога меншим рівнем стресу, до «Міні курсу з орфографії», який використовується для розваги та повторення, — додала Ана.

Мілош (перший праворуч) є співвласником кількох компаній у 4 країнах. Закінчив бакалаврат на філософському факультеті в Белграді (соціологія), а також аспірантуру на факультеті організаційних наук. Він є головою правління Групи агенцій з працевлаштування при Торговій палаті Сербії та членом Республіканської ради з питань зайнятості. Він є переможцем нагороди «40 до 40» для Південно-Східної Європи від Business Elite Awards.

Сьогодні у цифрову епоху людям потрібно більше мотивації для навчання, ніж раніше?

– Сьогодні від людей очікують постійного навчання, впродовж життя, і здобуття освіти в різних сферах, щоб освіта не проходила так, як раніше. Тому, якщо лектор або курс не передає знання належним чином, і якщо ви відчуваєте опір чи страх через попередній досвід, вам важче впоратися з усіма професійними вимогами сучасності. Ми прагнемо змінити ставлення до навчання — довести, що це не повинно бути важко, що помилки є невід’ємною частиною процесу, що кожен має свій темп, свою систему і кожен може досягти своїх цілей, – говорить Ана.

Я запитав цю різнорідну трійку, як вони організовують свою роботу з огляду на те?

– Оскільки Ана в Нідерландах, і останні п’ять років увесь світ був моїм робочим місцем, ми змушені були розробити інноваційну бізнес-модель. Кожен займає керівну позицію в різних процесах або проєктах за підтримки інших. Ми навчилися швидко приймати рішення разом і безкорисливо запитувати та відповідати один одному. Головна наша сила — у довірі, — каже Мілош.

Мої співрозмовники згадують, що вони одразу ж зрозуміли, що можуть створити продукт і курси, які є кращими за те, що пропонує ринок, і завдяки яким навчання більше не буде тортурою. Окрім того, вони мали підтримку оточення та родини.

– Мої батьки пишалися, коли я в 19 років став одним із засновників платформи онлайн-навчання. Спочатку вони, можливо, не до кінця зрозуміли, що саме ми робимо і намагаємося створити, але коли все почало розвиватися, сумніви зникли. І як це було для них, коли я сказав їм, що кидаю коледж, тому що хочу розвивати свої ідеї та бізнес — мабуть, знають лише вони. Вони вірили в мене, і їхня підтримка багато значила для мене у цій подорожі, — розповів Станко.

– Я маю повну підтримку і сім’ї, і чоловіка, адже я сама мати. Без їхньої підтримки це було б неможливо. Я дуже ціную думку мами та дружини й часто звертаюся до них, коли стикаюся з проблемою. Я дуже хотів би, щоб мій батько був живий і я міг поділитися з ним цим досвідом. Він завжди заохочував мене займатися підприємницькою діяльністю, казав, що це надзвичайно креативна сфера. У молодості мене це не дуже цікавило, але він мав рацію, – сказала Ана наприкінці «Історії з душею».

Текст: Ненад Благоєвіч www.pricesadusom.com; Фото: Тіяна Янкович Єврич; Примітка: текст і фотографії належать компанії Medijska kuća Priče sa dušom doo Aranđelovac і можуть бути перенесені на інший цифровий носій з обов'язковою вказівкою джерела зображень та статті та посиланням на сайт www.pricesadusom.com в тексті та в кінці тексту. Текст містить продакт-плейсмент. Стаття не може бути передана для публікації в друкованих ЗМІ. Дякуємо за повагу до авторських прав Сербії.